Практика

Практика студентів спеціальності 013 Початкова освіта, 014 Середня освіта (Фізична культура)

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА з виробничої практики в ЗОШ спеціальності 014 «Середня освіта. Фізична культура»(4 курс),  2017 рік)  Завантажити

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ  Напрям підготовки: 6.030102 Психологія (4 курс), 2017 рік  Завантажити

 

РОБОЧА ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ в дитячих оздоровчих закладах. Напрям підготовки 6.010201 «Фізичне виховання» (3 курс), 2017 рік Завантажити

 

Методичні рекомендації з педагогічної практики в ЛДОЗ

 

На допомогу студентам-практикантам

Золоті правила класного керівника 

  1. Учитель має викликати любов і повагу школярів до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, у стосунках з учнями чесний і відвертий.
  2. Учителю не слід мати «любимчиків». Дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.
  3. Він має бути веселим, жартами підтримувати учнів, створювати позитивну атмосферу.
  4. Педагог має правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.
  5. Учителю слід завжди бути доброзичливим. У дитині немає нічого такого,щоб вимагало жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Учитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в ній добро власними вчинками, і дитина відповість тим самим.
  6. Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою Людиною учням завжди цікаво.
  7. Завдання вчителя як особистості «знайти себе в собі» й допомогти дітям зробити те сааме.
  8. Учитель має володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, уміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги. Не можна обговорювати поганих вчинків привселюдно. Самоповага народжується із радощів за себе, за свій успіх.
  9. Класоводу необхідно створити доброзичливий учнівський  колектив, в якому кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватись.
  10. Педагогу слід мати гаряче серце й холодний розум, щоб не допустити поспішних, непродуманих рішень; не залежати від настрою.
  11. Учителю потрібно дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог має берегти найвище благо: людську гордість, недоторканіть особистості, гідність дитини.
  12. Класоводу необхідно виховувати в дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід працювати над тим, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти мають розуміти, що навчання в школі – це їхня найважливіша робота.

Учитель – це той, хто володіє найбільшою педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути хорошим, бажання стати сьогодні кращим, ніж учора, почуття самоповаги.

 

Заповіді іміджу сучасного вчителя

  1. Роби все вчасно і професійно.
  2. Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.
  3. Ніколи не говори зайвого. Думай про наслідки сказаного тобою.
  4. Пам’ятай, що успішна робота – професіоналізм плюс порядність.
  5. Дбай про своє ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.
  6. Думай про інших, а не лише про себе. Турбуйся про своїх колег, учнів,- вони створюють твій імідж.
  7. Дбай про свій зовнішній вигляд. Пам’ятай: привабливий зовнішній вигляд – запорука позитивного іміджу.
  8. Говори й пиши грамотно. Твої мова й мовлення – ознаки інтелекту.
  9. Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

 

 Основні риси, притаманні творчому вчителю

 

  1. Відповідальне ставлення до своєї справи, сумлінне виконання обов’язків у будь-яких ситуаціях і за будь-яких умов.
  2. Постійний пошук оптимального способу реалізації завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок.
  3. Бажання й уміння досягти позитивних результатів навіть за несприятливих умов.
  4. Розвиток фантазії, уміння бачити незвичайне навіть у звичних ситуаціях.
  5. Прагнення сформувати творчу особистість школяра.
  6. Артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу уяву.
  7. Уміння створювати проблемно-пошукові ситуації, ситуації успіху.
  8. Педагогічна тактовність.
  9. Загальна культура особистості.

 

Корисні поради щодо спілкування з учнями

  • Дитина спізнилася на урок – її варто запитати, чи не трапилося чого.
  • Учень неуважно слухає пояснення вчителя – у коректній формі поцікавитися, які думки, проблеми його відволікають.
  • Учень не виконав завдання – буде коректно висловити припущення, що йому завадили серйозні обставини.
  • Учень забув удома ручку (зошит, лінійку) – запропонуйте йому свою допомогу.
  • Бійка дітей – результат невміння розв’язати конфліктне питання.
  • Дитина голосно щось сказала, перебила вчителя – можливо її щось нервує.
  • Відчинилися двері під час уроку –   мабуть,  щось трапилося і вимагає нашого втручання, нашої присутності.
  • Ніхто з учнів класу не хоче йти до дошки – чи не страх є причиною цього?
  • Учень не був на уроці – висловіть йому співчуття з цього приводу.
  • Діти гарно працюють на уроці – в такому випадку висловіть своє задоволення і подякуйте за спілкування.
  • У разі несподіваного успіху і вражаючих результатів не бійтеся вигукнути «Браво!» і виразити свою радість.

 

 Поради тим, хто віддає своє серце дітям і бажає розвивати свої педагогічні здібності

  • Завжди посміхайтеся.
  • Дітей зустрічайте словами: «Я чекала вас!»
  • Любіть кожну дитину.
  • Відчувайте відповідальність за долю кожної дитини.
  • Виховуйте себе, бо особистість виховується особистістю.
  • Будьте благородними, бо благородна людина виховується благородною людиною.
  • Будьте добрими, бо доброта виховується добротою.
  • Милуйтеся красою та допомагайте дітям осягнути щастя бачити красу.
  • Поповнюйте свої знання, допомагайте дітям осягнути щастя здобувати знання.
  • Любіть і допомагайте дітям осягнути щастя  дарувати і приймати любов.
  • Проявляйте інтерес до життя дитини.
  • Співпрацюйте з нею не тільки у вчинках, ай у думках.
  • Спілкуйтеся х дитиною як із дорослим.
  • З кожною дитиною встановлюйте особисті, довірливі взаємини.
  • Допомагайте дитині знайти своє «Я».
  • Радійте, коли вона досягає успіху.
  • Культивуйте в собі великий дар терпіння.
  • Розмовляйте з дітьми спокійно.
  • Висловлюйте дітям подяку за роботу на уроці.
  • Слухайте своє серце, бо тільки своїм серцем дійдете до сердець дітей. Висло

Циклограма роботи класного керівника 

Заходи, які здійснює класний керівник

 Щоденно.

–       З’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класному журналі.

–       Бесіди з учнями, які запізнюються.

–       Організація чергування по класу.

–       Індивідуальна робота з учнями.

–       Контроль зовнішнього вигляду школярів.

–       Організація харчування дітей.

 

Щотижня.

– Проведення виховних годин.

– Перевірка щоденників.

– Проведення заходів у класі за планом роботи.

– Робота з активом класу,  організація діяльності органів учнівського

самоврядування.

– Контроль за виконанням доручень.

– Організація прибирання території пришкільної ділянки.

– Робота з батьками.

– Робота з вчителями, які працюють у класі.

– Зустріч зі шкільним лікарем (медсестрою), отримання довідок  про хвороби

учнів.

 

Щомісяця.

 – Проведення класних зборів.

– Проведення бесіди з безпеки життєдіцяльності.

– Організація чергування  класу по школі.

– Відвідування уроків учителів-предметників у своєму класі.

– Тестування, анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних

особливостей  та аналізу розвитку учнівського колективу.

– Контроль за станом підручників.

– Зустрічі з батьківським активом.

– Відвідування учнів удома.

 

Один раз на семестр.

– Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.

– Заповнення табелів успішності та видавання їх учням.

– Проведення батьківських зборів.

– Участь у роботі семінару, методичного об’єднання .

– Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи.

– Складання плану роботи на канікули.

Один раз на рік.

– Аналіз та складання плану виховної роботи.

– Проведення відкритого виховного заходу.

– Оформлення осорбових справ учнів.

– Статистичні відомості про клас (на 5 вересня).

– Написання характеристик (за необхідності).

Оформлення кабінетів початкової ланки

 

  1. На передній стіні класу, ліворуч чи праворуч від дошки на спеціальних стендах допоміжний матеріал тривалого користування: алфавіт, зразки виконання певних дій, з другого боку – змінна наочність: «Говори правильно», «Пиши правильно», «Зразок міркування», годинник із виразним циферблатом; піскові годинники на 1, 3, 5 хв; крім того, 1-2 маленькі переносні дошки, які легко розвертати в той чи інший бік.
  2. Для проведення дослідів і демонстрування об’ємних наочних посібників на уроках  «Я і Україна» зручно користуватися пересувною підставкою, яка дає змогу розвертати приладдя й посібники під таким кутом, щоб їх могли спостерігати учні лише одного класу (якщо вчитель працює в класі-комплекті).
  3. Шафа і поличка розташовані так, щоб створювалися певні секції, в яких треба розміщувати дидактичний матеріал, таблиці, роботи учнів, матеріали з роботи з дитячою книгою та з позакласного читання. На вільній частині стіни бажано повісити довгу дошку. Використання цієї дошки значно розширює можливості вчителя для керівництва індивідуальною і груповою роботою учнів на уроці.
  4. «Куточок символіки».
  5. «Куточок класу».
  6. «Куточок читача» зі списком рекомендованої літератури для роботи з дитячою книжкою (який змінюють перед кожним уроком), результатами перевірки техніки читання, нормами темпу читання для цього класу, відзначенням кращих читачів.
  7. «Куточок розвитку логічного мислення школяра».
  8. «Календар погоди», який ведуть учні.
  9. Навчальні таблиці і картини, які розміщуються в   спеціально обладнаних вузьких шафах-ящиках під класною дошкою. Карти і навчальні таблиці, наклеєні на тканину, зручно зберігати скрученими в рулони та підвішеними за допомогою гаків до горизонтальних штанг.
  10. Крім того мають бути спеціальні приміщення, в тому числі класна та ігрова кімнати, а також кімната для відпочинку (сну) для першокласників, обладнана ліжками. Забороняється обладнання спальних кімнат двоярусними ліжками.
  11. Навчальне обладнання, пронумероване і надписане,  зберігається у ящиках з прикріпленими етикетками за розділами програми і класами.
  12. Підручники та навчальні посібники учнів першого класу рекомендується зберігати в кабінеті.

 

 

Методичні рекомендації молодому вчителю щодо узагальнення досвіду

 

  1. Уважно стежите за науково-методичною літературою, ведіть бібліографію літератури з питання, що цікавить Вас.
  2. Зберігайте і накопичуйте матеріали, що відображають досвід Вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, питання учнів, відповіді, свої спостереження, за духовним розвитком школярів. Відзначайте при цьому Ваші сумніви, невдачі.
  3. Обираючи тему для узагальнення досвіду, постарайтеся врахувати успіхи і недоліки у вашій роботі і ваших товаришів. Доцільно узяти тему, яку Ви вважаєте найбільш важливою і потрібною, і постарайтеся її оформити як можна точніше, конкретніше.
  4. Визначте форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття. Але можна узагальнити досвід і по іншому. Наприклад, привести систему Ваші методичні матеріали (плани, картки, схеми, види   самостійних вправ учнів), супроводжуючи їх короткими роз’ясненнями.
  5. Складіть короткий план теми (3-4 основних питання), потім складіть по темі тези. Пригадайте і помістіть в плані факти, які будуть використані як підстава для Ваших висновків. Знову і знову уточнюйте план; вже в ньому має бути основна ідея і логіка викладу теми.
  6. Далі доповідь. Спочатку –  чернетка. До межі скорочуйте введення, уникайте спільних фраз. Літературу використовуйте не для повторення вже  сказанного, а для поглиблення і систематизації своїх спостережень і висновків.
  7. Оцінюйте практично свій досвід. Кажучи про успіхи, не забудьте розповісти про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій харошого досвіду – результати. Розповідь про досвід непереконлива і малоцікава, якщо в ній не показано, як зростають і розвиваються учні.
  8. Матеріал прагніть викладати коротко, просто, логічно, послідовно, уникаючи повторень.
  9. Працюючи над темою,  радьтеся з колективом, зі своїми колегами, розповідайте їм про свої труднощі, сумніви. Так можуть з’явитися коштовні думки, потрібні факти.
  10. Підберіть і належним чином оформіть додатки (схеми, карти, таблиці, роботи учнів, списки літератури і так далі).11.
  11. Пам’ятайте, що, узагальнюючи педагогічний досвід, Ви виконуєте важливий суспільний обов’язок, сприяєте подальшому поліпшенню справи навчання і виховання дітей.

 

Методичні рекомендації щодо планування й проведення уроку

        Шкільний урок –частина життя дитини. Дитина вчиться працювати, аналізувати явища, вступає у відносини з людьми і колективом, утверджує своє «я».

Урок  – це спілкування людини з іншою людиною, це-велика праця душі і серця. Учитель має демонструвати учням на уроці передусім найвищі зразки культури спілкування: повагу до людини як особистості, вміння слухати і чути, уважність і делікатність, зібраність і точність виконання необхідних дій, неухильне дотримання норм етикету, добросовісність, чесність, старанність, охайність.

Сучасний урок – це перш за все урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості для формування моральних основ розвитку  особистості  учня, забезпечення його активного розумового росту, глибокого і свідомого засвоєння ним знань.

Сучасний урок – це єдність навчання, виховання і розвитку. Він органічно пов’язаний  із:

  • організацією роботи гуртків і секцій;
  • з проведенням конкурсів, олімпіад.

Загальною функцією уроку є формування і розвиток особистості

школяра на основі розвивального і виховую чого навчання.

Першочерговим завданням сучасного  уроку має стати збереження духовно-морального здоров’я учасниківпедагогічногопроцесу. Щобсприятизбереженню духовного і душевного здоров’я  у взаєминахучнів, правила їхньоїповедінкиповиннімати духовно-моральний характер.

 

Загальні вимоги до уроку

–         озброювати учнів свідомими, глибокими і міцними знаннями;

–         формувати в учнів навички й уміння, що сприяють підготовці їх до життя;

–         підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

–         здійснювати всебічний розвиток учнів, розвивати їхню особистість;

–         формувати в учнів самостійність, творчу активність, ініціативу, як стійкі якості особистості, уміння творчо вирішувати задачі, що зустрічаються в житті;

–         виробляти уміння самостійно учитися, здобувати і поглиблювати чи поповнювати знання, працювати з книгою, опанувати навичками й уміннями і творчо застосовувати їх на практиці;

–         формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, пізнавальний інтерес, бажання учитися, потребу в розширенні і придбанні знань, позитивне відношення до навчання.

  

Вимоги до сучасного уроку

Загальнопедагогічні

1. Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

2.  Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

3. Орієнтація та процес навчання за методикою співробітництва.

4. Орієнтація на особистісні досягнення учнів.

5. Тривимірне навчання.

6. Педагогічний такт і культура мови.

7. Створення емоційно-актуального фону уроку, ситуацій успіху.

8. Пізнавальна самостійність учнів.

9. Чітке визначення освітніх, виховних  і розвивальних завдань уроку.

 

Дидактичні

1. Раціональне використання кожної хвилини уроку.

2. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

3. Використання активних методів навчання, мультимедійних систем.

4. Зв’язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.

5. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

6. Індивідуалізація, диференціація та інтенсифікація навчального процесу.

7. Використання сценарних варіантів уроків, які забезпечуються різноманітними носіями інформації.

8. Заохочення прагнень  учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

9. Організоване закінчення уроку.

 

Психологічні

1. Врахування психологічних особливостей кожного учня.

2. Нормальний психологічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

3. Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.

4. Педагогічна етика і психологічний стан.

 

Гігієнічні

1.Температурний режим.

2. Норми освітлення.

3. Провітрювання.

4. Відповідність нормативам  шкільних меблів.

5. Чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.

Самоаналіз уроку

  1. Тип і вид уроку, зв’язок його з попередніми.
  2. Головні завданні уроку.
  3. Раціональність використання часу уроку.
  4. Раціональністьструктури уроку дляреалізаціїголовнихзавдань, досягнення мети.
  5. Методинавчання, використані для вивчення нового матеріалу.
  6. Засобиздійснення контакту з класом, з окремимиучнями.
  7. Ефективністьорганізаціїсамостійноїробои.
  8. Наявністьелементівсамоосвіти, самовиховання.
  9. Використанняіндивідуального і группового підходу до навчання.
  10. Організація контролю і самоконтролю за активністюзнань.
  11. Забезпеченняцілеспрямованості, «оптимальноїрозумовоїдіяльностіучнів».
  12. Запобіганнярозумовомуперевантаженнюучнів.
  13. Створення проблемно-пошуковихситуацій для глибшогозасвоєнняматеріалу, емоційного настрою учнів.
  14. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятоїетики, норм стосунків учителя та учня.
  15. Елементи, етапи, форми, методи, якібулинайбільщвдалими.
  16. Недолікиреалізаціїзапланованого, їхні причини.
  17. Цікавість уроку для учнів.
  18. Подоланнянедоліків, необхідність та змістдопомоги.

 

Алгоритм підготовки вчителя до уроку

 

  1. Визначення цілей уроків у їх системі.
  2. Визначення змісту уроку, аналіз можливостей підручників (та інших джерел) для реалізації мети й завдань уроку відповідно до готовності дітей засвоювати навчальний матеріал.
  3. Вибір та поєднання методів і прийомів навчання.
  4. Вибір форм організації навчальної діяльності.
  5. Взаємозв’язок структурних компонентів уроку та його відносна завершеність.
  6. Передбачення способів зворотного зв’язку, контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.
  7. Складання плану уроку, у якому необхідно чітко передбачити всі етапи уроку, основний фактичний матеріал, оцінювання, домашнє завдання.

 

Мета уроку

Орієнтовний перелік формулювань розвивальної мети уроку за напрямами розвитку дитини

З метою розвитку мислення:

* аналізувати навчальний матеріал;

* порівнювати;

* знаходити головне;

* встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

* узагальнювати;

* доводити;

* діяти за аналогією.

З метою розвитку мовлення:

* збагачувати словниковий запас;

* посилювати комунікативні властивості мовлення ( експресивність,

виразність);

* оволодівати художніми образами, засобами виразності.

З метою розвитку сенсорної сфери:

* розвиватиокомір;

* розвивативмінняорієнтуватися в просторі, часі;

* вдосконалювативміннярозрізнятикольори, форми, звуки.

З метою розвитку рухової системи:

* оволодівати моторикою дрібнихм’язів;

* розвивати уміння керувати своїми руховими діями;

* вдосконалювати рухову спритність.

З метою розвитку самостійності у навчанні:

* формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя,

таблицями;

* навчати працювати з коментуванням своїх дій;

* формувати вміння амостійно застосовувати правило;

* формувати пізнавальну самостійність;

* виховувати спостережливість, уважність;

* виробляти звичку до планування своїх дій;

* навчати самостійно контролювати проміжні й кінцеві результати роботи;

* формувати вміння запам’ятовувати, організовуватисвоєробочемісце,

берегти час.

 

Мета: формуванняключових компетентностей

Вміннявчитися-самоорганізовуватися до навчальноїдіяльності у взаємодії

Загальнокультурної– дотримуватися норм мовленнєвоїкультури, зв’язновисловлюватися

Соціальної –проектуватистратегіїсвоєїповедінки з урахуваннямінтересів та потреб інших

Громадянської– бережливеставлення до своїхтоваришів, до самого себе

Предметних компетентностей – узагальнитизнанняучнів про людину як соціальнуістоту, їїунікальність та неповторність, удосконалюватиумінняаналізувативласнівчинки, поглибитизнання про дружбу, спонукатидопомагатитоваришам, розвиватиуміннядоводити свою думку, визначатипозитивні та негативнірисилюдини, виховуватиповагу до однокласників та бажанняпіклуватися про них.

 

Орієнтовнийперелікформулюваньвиховнихзавдань уроку:

  • прищеплюватидітямпочуттядоброти;
  • пробуджувати в них співчуття до когось;
  • виховуватитовариськівзаємини;
  • заохочуватиспівробітництводітей;
  • розвиватиздатністьвідчувати стан іншоїлюдини;
  • виховуватитурботливість і уагу до своїхрідних;
  • виховувативитриманість;
  • виховуватипочуттявідповідальності;
  • виховуватишанобливеставлення до народнихтрадицій, всенародних свят;
  • виховуватиздатністьбачити красу вприроді, предметах побуту, праці, людськихвзаєминах.

 

Основнітипиуроків

 До основнихтипівуроків належать:

  • урок вивчення нового навчальногоматеріалу;
  • урок формування і вдосконаленняумінь та навичок;
  • урок закріплення і застосуваннязнань, умінь та навичок;
  • урок узагальнення та систематизаціїзнань;
  • урок контролю і корекціїзнань, умінь та навичок;
  • комбінований урок.

Структура уроку вивчення нового навчальногоматеріалу

  1. Організаціякласу.
  2. Актуалізаціяопорнихзнань.
  3. Мотиваціянавчальноїдіяльності.
  4. Повідомлення теми і мети уроку.
  5. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.
  6. Узагальнення та систематизаціязнань.
  7. Підбиттяпідсумківнавчальноїдіяльності.
  8. Повідомленнядомашньогозавдання.

 

Структура уроку зукріплення і застосуваннязнань, умінь, та навичок

  1. Організаціякласу.
  2. Перевіркадомашньогозавдання.
  3. Актуалізаціяопорнихзнань.
  4. Мотиваціянавчальноїдіяльності.
  5. Повідомлення теми і мети уроку.
  6. Сприйняття й осмислення нового матеріалу.
  7. Первиннезастосуваннянабутихзнань.
  8. Формуваннятворчихумінь і навичокучнів.
  9. Підбиттяпідсумківнавчальноїдіяльності.
  10. Повідомленнядомашньогозавдання.

 

Структура уроку контролю і корекціїзнань, умінь та навичок

  1. Організаціякласу.
  2. Актуалізаціяопорнихзнань.
  3. Повідомлення теми і мети уроку.
  4. Контроль, корекція й оцінюваннязнань, умінь та навичокучнів.
  5. Підбиттяпідсумківнавчальноїдіяльності.

Вимоги до техніки проведення уроку

  1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.
  2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів – завершеними.
  3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.
  4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.
  5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.
  6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму.
  7. Учитель повинний  забезпечити активне навчання кожного школяра.